Мабуть, недарма я тепер кожного ранку згадую тебе - такого ніжного, солодкого та невимовно жорстокого. Прокидаючись у своєму холодному ліжку, постійно мрію відчути дотик твоїх пальців на своєму лиці, насолодитися твоїм ароматом, поцілувати твої оченята. Та усе, що у мене залишилося тепер - це тільки мрії. І разом з цими мріями розпочалось моє нове життя. Життя без тебе.
25-09-2011
Опустивши очі на підлогу, я невідривно дивилась в нікуди. Думки переповнювали голову, ранкове недомагання не залишало мене у спокої, а серце десь глибоко у діафрагмі безупинно колотилося та нило від болі. (Я так відверто бажаю, щоб воно хоч на хвилинку зупинилося, заспокоїлося та позбавило мене страждань.)
Знадвору почувся жахливий крик. Зграя собак терзала маленьке цуценя, яке як немовля *плакало та шукало прихисту. Злорадні пси рвали тіло собаченяти на шматки. Саме так і ти розтерзав мою душу, яку я так необачно подарувала тобі. Крик припинився. З вікна свого пятого поверху я побачила молодого чоловіка, який рятував невинне створіння. Важко повірити, що на світі залишилися люди, яких обходить реальність інших. Чолов"яга взяв цуценя на руки, немов новонароджене дитя, та зник у глибині вулиці. Життя врятовано. Та, на жаль, не моє.
Стрілки годинника на стіні вперто крокували вперед. З кожною секундою біль у моєму серці притуплювався. І так щодня. Дай мені ще трохи часу, і повір, моє закам"яніле кохання уже не буде турбувати тебе.
Стара кімната виглядала такою побитою і нещасною. Навіть могутні стіни були просякнуті депресією та жалем. Тому, щоразу повертаючись додому, нова доза відчаю очікувала мене за дверима. За останні декілька тижнів я уже змирилася з цим, а залишилась покладатися лише на вічний час. Здавалося, що я маю повне право розраховувати на нього, ніби він переді мною у безмежному боргу.
Сон ішов за мною по п"ятам ще і з самого ранку. Цієї ж ночі він відчайдушно покинув мене наодинці із алкоголем та сигаретами, а ще із нестерпними роздумами про тебе. Наздогнавши мене опівдні, він взяв мене у свій полон. Та я і не сперечалася. Міцно зімкнувши очі, я віддалася на поталу сну з надією на те, що він мені подарує тебе.С.П.(с)Nataly
Сон ішов за мною по п"ятам ще і з самого ранку. Цієї ж ночі він відчайдушно покинув мене наодинці із алкоголем та сигаретами, а ще із нестерпними роздумами про тебе. Наздогнавши мене опівдні, він взяв мене у свій полон. Та я і не сперечалася. Міцно зімкнувши очі, я віддалася на поталу сну з надією на те, що він мені подарує тебе.С.П.(с)Nataly
