Щоденник розставання з тобою
День 1
Я давно забула, що таке істерика. Я звикла тримати біль в собі, а навіть, якщо говорила про нього, то трималась впевненно та стриманно. Я забула, що таке істерика. До сьогодні.
Мені здається, що я ніколи не плакала зранку. Сльози - це прерогатива ночі. Але сьогоднішній ранок був не схожий на інші, тому що я вже точно усвідомила, що не можу без тебе. А ти без мене - так.
День 2
Я сьогодні бачила тебе вночі. Ні, це буквально. Ми дивились на зорі. Точніше, ти дивився на зорі, а я на тебе. Здається, давно не бачила тебе таким...щирим. Ти вдягнув мої окуляри і почав бачити все чіткіше. А чи розгледів ти мій біль? Вибач, ти невинний. Мій біль - це МІЙ біль, а у тебе є свій. Інший. До іншої. По-іншому.
Не вірю, що бачила тебе востаннє. Бо наші поцілунки домовились про зустріч...
День 3
День 1
Я давно забула, що таке істерика. Я звикла тримати біль в собі, а навіть, якщо говорила про нього, то трималась впевненно та стриманно. Я забула, що таке істерика. До сьогодні.
Мені здається, що я ніколи не плакала зранку. Сльози - це прерогатива ночі. Але сьогоднішній ранок був не схожий на інші, тому що я вже точно усвідомила, що не можу без тебе. А ти без мене - так.
День 2
Я сьогодні бачила тебе вночі. Ні, це буквально. Ми дивились на зорі. Точніше, ти дивився на зорі, а я на тебе. Здається, давно не бачила тебе таким...щирим. Ти вдягнув мої окуляри і почав бачити все чіткіше. А чи розгледів ти мій біль? Вибач, ти невинний. Мій біль - це МІЙ біль, а у тебе є свій. Інший. До іншої. По-іншому.
Не вірю, що бачила тебе востаннє. Бо наші поцілунки домовились про зустріч...
День 3
Ти мені болиш. Кожною клітинкою тіла, кожною краплинкою душі. Болиш так, як ніяка хвороба, як ніяка рана. Ти різав лезом прощання, обпікав невзаємністю, і врешті-решт просто розчинив мене. Розчинив у болю. Я не знаю як втікти від думок про тебе, бо доводиться втікати від самої себе.
