суббота, 14 января 2012 г.


Навіщо нам безглузді ці слова,
коли те серце повне істерії...
Здається, ніби пухне голова
Від того, що любов уже не гріє.
Навіщо набридати кожен день
Безглуздими мобільними дзвінками.
Твоє кохання, як засохший пень,
Який дрімає довгими роками.
Навіщо тобі мучити мене
своєю безкорисною любов"ю,
А серце кровоточить і пече
Воно ж бо на одинці з самотою.
Здається, що усі оці рядки
позбавлені і смислу, й розуміння,
Та наче тонкі радощів прядки
вони мені дарують вічне тління...
Давай забудемо усі слова
і просто будемо кохати.
Бо вся брехня солодка і правда вся гірка
Не дасть мені в любові утопати.(с)Nataly


Інколи здається, що я досконало розумію життя. Розумію людей, які мене оточують, чітко відчуваю їхні емоції та навіть цілком впевнено можу давати їм настанови та поради. Здається, що я знаю все, і навіть знаю те, що нічого не знаю. Проте, ця впевненність швидко обривається, і десь глибоко в душі я відчуваю цілковите падіння своєї особистості. Не можу передати словами як боляче, коли ти в  чомусь помиляєшся. Та найболючіше - це помилятися у собі. Порівняю тільки це відчуття з каменепадом...коли лише невеликий поштовх руйнує усе надбане.
Я відчайдушно мрію стати ідеалом, хоча абсолютно впевнена, що таких не існує.(с)Nataly 


четверг, 5 января 2012 г.

Ну ось нарешті настало довгоочікуване нове життя. Пообіцяйте мені, що 2012 принесе масу нових подій, радощів та перемог! Хоча... я й сама абсолютно у цьому впевнена. 
Надіюсь, що усі ви зустріли новий рік "на повну". Бо ж у мене це було одне із найкращих новорічних свят за останні роки (хоч і на них я теж не жаліюсь=). Дякую усім, хто приймав участь))
А особливо дякую своїй малечі - людям, які є одними з найдорожчих і найулюбленіших у моєму житті. 
Ще перші хвилини нового 2012 принесли мені величезну купу щастя...телефонні дзвінки, поздоровлення, смс і салюти... Шкодую, напевне, лише про те,  що в той момент біля мене не було однієї людинки, дуже хорошої, незважаючи ні на що...(Та на жаль уже і не буде)
А ще трішечки шкода, що Лавренко відсижувала ці моменти вдома, але ми усе наздогнали...Правда, мала? Ну дуууже весело було нам всім завалитися до тебе додому, співати пісні, пити коньяк і не закушувати)ахах. А, і Дракоші привіт) От так і почалася друга частина нашого скаженого нового року) Продовження було не гіршим: поїздки по місту, шоковані таксисти, крики біля ялинки) А ще дуже смішно було, коли мене пригощали з виделки розміром в півтора метра ахах, Віталік Галава і чиїсь падіння на сходах другого поверху) Решту подій історія замовчує..) Проте ранок був також досить приємним. Признаюсь чесно: вилізати з тепленьких обійм зовсім не хотілося. Але тссс...)
Отож, мої хороші, я глибоко надіюсь, що ваш новий рік приніс вам також безліч приємних моментів, класних друзяк та солодких поцілуночків)З Новим роком!!!