суббота, 24 ноября 2012 г.

Солодкі пянкі вуста шепотіли мені "Я кохаю тебе". І здавалося, що ніщо у світі не може зрівнятися з величністю цих слів. І навіть твій фальшивий, та й іноді брудний акцент не міг зруйнувати краси тієї миті. В такий момент все ідеально: твоє хвилювання, моє тремтіння і недосконале синє небо, яке немов на зло у цей вечір закутало чарівні зорі у свої обійми. І усе було б зіпсовано, якби ти повів мене у дорогий ресторан або у фешенебельний готель. В таких місцях відчуття заплямовуються, втрачається глибина почуттів та зміст думок. Дорога штучність руйнує усе. А я так люблю твою невпевненість, а іноді навіть сором"язливість, яка так по-дитячому збуджує мене, викликає посмішку та відкриває моє серце. Я хочу лише твого несміливого погляду та випадкових дотиків. Але усе що у мене є, це лише кривавий захід сонця, у якому я уже давно втратила твої солодкі і п"янкі вуста, які шепотіли мені "Я кохаю тебе"...(с) Nataly

четверг, 22 ноября 2012 г.


Не залишай мене одну,
не залишай мене надовго,
з тобою біди і тривоги
я в мить коротку оберну,
не залишай, не залишай мене одну.

Не залишай на самоті
з отими хижими думками,
своїми дужими руками
укрий мене і захисти,
не залишай, не залишай на самоті.

Не залишай мене одну,
поки громи кривавлять небо,
стою під зливою без тебе,
укрий мене і заховай,
не залишай мене одну, не залишай.

Не залишай мене одну!
Нестерпна темрява розлуки
штовхне в чужі нелюбі руки,
укрий мене і заховай,
не залишай мене одну, не залишай.

Леся Романчук, Роман "Не залишай..."




Ти пам'ятаєш дівчинку, що плаче,
Присівши на хрусткий вечірній сніг?
Печаль, така нестримна і гаряча,
Котилась по щоках тобі до ніг…

А ти не поспішав її втішати –
Вдихав у душу цигарковий дим.
(Кому потрібні ці жорстокі жарти,
Над всім, що називається святим?).

А зараз вона дивиться у вічі,
Така наївна, віддана, твоя…
А ти й не знаєш, що не раз, не двічі,
В її сльозах цвіло твоє ім'я.

А ти й не знаєш, як багато значень
Для неї мають всі слова твої…
Ти пам'ятаєш дівчинку, що плаче?
Іще не пізно. Обійми її!




“At this moment there are 6,470,818,671 people in the world. Some are running scared. Some are coming home. Some tell lies to make it through the day; others are just now facing the truth. Some are evil men at war with good, and some are good struggling with evil. Six billion people in the world, six billion souls. And sometimes...all you need is one.”
— Peyton Elizabeth Scott