Одного разу в злободенну днину..)

Заплутуюсь, роблю безглузді вчинки,
Скандалю і кричу, чи просто плачу.
Буває, що сміюся без зупинки,
Бува, що маю і похмуру вдачу.
Я інколи обманюю, лукавлю,
А інколи...душа як крапля чиста.
Нерідко на руках ненависть бавлю,
А деколи любов гріє привітна.
Я не завжди буваю щиро вірна,
Подекуди буваю навіть люта.
Але почас словам дарую ніжність ,
Хоча й не знаю радість це чи мука.
Ти знаєш, я буваю милосердна...
В обіймах я прощаю всі незгоди.
Буваю і задумлива, інертна...
Та це вже все залежить від погоди.
Покірна, скромна, щедра і терпляча,
Ласкава, мудра, праведна, надійна.
Буваю при гріхах твоїх "незряча",
Буваю, наче буревій "спокійна".
Я можу бути вдячна і не дуже,
Я можу все життя тобі віддати.
Та ти не забувай, мій милий друже,
Що можу й в прірву я тебе забрати.
Я - жінка! Я - цариця! Я - лілея!
Я той вогонь, що палить тобі душу.
Краса моя не для розлугого плебея,
Свій сан в житті я гордо нести мушу.
Я - вільна й горда, добра і ранима,
Шляхетна, богобійна, і смілива.
Та все ж є істина одна неспопелима:
Без чоловіка я - дешева одежина.(c)Nataly

Буденний ранок палко ломить вікна,

І в сотий раз я згадую тебе.

Мені вже навіть в морі стало мілко,

Усе життя у марноту пливе.

Боюся відшукати в хвилях вулиць

Я погляд твій, що спопеляє мітко.

Невже кохання вік моїх торкнулось?

Задумалась...і в серці стало гірко.

Себе я день за днем картаю тихо.

Коли вже згасне ця холодна днина?

Для мене ця любов, як справжнє лихо.

І ти вже не моя прерогатива.(с) Nataly