Кожного вечора, падаючи в обійми свого ліжечка, я не можу спокійно зімкнути очі. Якісь безглузді, проте надзвичайно життєві, роздуми не дають мені спокою. Буває, я думаю про нову сукню або ж пару дорогих черевичків, думаю про дитинство, про кар"єру, про пляж, про фрукти і навіть про "Green Piece". Та вчора я думала про тебе. О, не поспішай заливатися солодкою гординею. Вчора я думала про тебе як про найбезчестнішу, найогиднішу та (м"ягко кажучи) найнеосвіченішу істоту на Землі. З кожною хвилиною своїх роздумів я все більше дивувалася твоїй самовпевненості та безхарактерності.
Невже ти думаєш, що маєш безпосереднє право маніпулювати моєю душею та тілом? Вважаєш, що пограючись зі мною, можна так легко викинути? І спогади...і любов, яка, більш за все, також іграшкова. Для тебе.
Не хочу далі вдаватися до банальностей. Просто кожен, такий як ти, ламає чужі душі. І коли ти захочеш чогось більшого, ніж "іграшкова любов", тобі вже не буде кому це подарувати.
влучно сказано. хай знають
ОтветитьУдалить