Ми так часто робимо дурні вчинки, потім шкодуємо про них, намагаємося щось виправити, забути, забити...Хочемо стати кращими, розуміючи, що за один день цього не досягнеш. Ображаємо близьких нам людей, самих себе, власну гідність і власну гордість. Інколи цю ж гордість перебільшуємо, забуваючи про частинку того прекрасного, що у нас все ще є...Ми люди, але так вперто хочемо перестати думати про те, що життя наше коротке і дії наші невиправдані. Приймаємо опіум, тютюн і алкоголь, лсд і екстезі...Лише для того, щоб забутися? Я не хочу забувати хто я є. Проте я так відчайдушно прагну забути всі дурниці, які я зробила і просто розпочати усе "з нуля". Можливо, варто розпочати уже...
Комментариев нет:
Отправить комментарий