Мабуть, варто щиро посміхнутися та забути усі образи. Я уже втратила надію на те, що ми будемо разом. Забула про ті дні, коли ти дарував мені тепло, та стерла зі своєї пам"яті твій ніжний погляд. Боляче, бо ж моя маленька мрія про наше щастя тріснула як бите скло...яке навіть склеївшись уже ніколи не буде таким прозорим та чистим. Такими уже не будуть і наші почуття.
Я зуміла побороти свою дитячу злість та п"яну ненависть, і навіть (переконую себе) подавила любов до тебе, яка так зловісно засіла у моєму серці.
І тепер усе що у мене залишилося...це три тижні ласкавого літа, у яке я так бажаю поринути з головою. К.К.(с)Nataly
Комментариев нет:
Отправить комментарий