Завжди дивувалася, як вміло доля грає нашими життями: зведе і погубить, закохає і розлучить... Ще досі памятаю той ранок, коли я солодко заснула на твоїх грудях, здавалось би на декілька хвилин. Пройшли ж години. Недарма ж кажуть, що хвилини щастя летять непомітно. Як солодко цілувати твої руки, слухати твій кумедний акцент і милі балачки про сніданок в ліжко. Я дурію від твого холодного дотику по моєму гарячому тілі, шаленого серцебиття і важкого дихання, від твоїх рваних поцілунків (кожен з яких, неначе останній) і впевнених поглядів. Ти - особливий, не такий як всі. Для когось - дивний, для мене - ідеальний. Всеодно мій.
"Люблю прокидатись під твій погляд в наш понеділок".
Комментариев нет:
Отправить комментарий