Як жорстоко зіграла доля, забравши у нас нашу дівчинку...7 жовтня пішла з життя Суслєнко Юлія - хороша подруга, одногрупниця...за рік вона стала нашою сім'єю. Так незвично прокидатися зранку і не чути її голосу, не бачити її посмішки... Боляче дивитись на залишені речі. Важко пережити втрату. Ця людина раділа життю, а коли його нагло відібрали в неї - вона гірко плакала дощем. Нам її не вистачає, але надіємось, що її дуща спочиває на небесах. Вічна тобі память, наша рідненька...Сумуємо, любимо, памятаємо.
Комментариев нет:
Отправить комментарий